Мікробіом дитини: прихований ключ до здоров'я на все життя

Мікробіом людини - це динамічна екосистема, яка складається з трильйонів мікроорганізмів — бактерії, віруси, грибки, які прямо чи опосередковано впливають на здоров'я дітей у своїй сукупності. 

Кишковий мікробіом у дітей особливо важливий. Він формує та забезпечує імунну функцію, травлення, психічне здоров'я та метаболізм. 

Розуміння та вдосконачення мікробіома у дітей може закласти основу для благополуччя на все життя, що підтверджується зростаючою кількістю наукових доказів.

Що таке мікробіом дитини?

Мікробіом — це спільнота мікроорганізмів, що живуть в організмі та на його поверхні,  товстий кишковик, на відміну від тонкого, містить найбільшу їх популяцію. 

Мікробіом дитини починає формуватися внутрішньоутробно, під впливом здоров'я матері, та швидко розвивається протягом перших трьох років (Yatsunenko et al., 2012). 

Такі фактори, як спосіб пологів, вагінальний чи кесарів розтин, грудне вигодовування, дієта та вплив навколишнього середовища, формують дитячий мікробний ландшафт (Dominguez-Bello et al., 2010). 

До трьох років мікробіом стабілізується, але залишається чутливим до факторів способу життя, що робить його для втручання критично важливим у період раннього дитинства.

Чому мікробіом дитини важливий?

1. Розвиток імунної системи
Мікробіом кишковика навчає імунну систему розрізняти шкідливі патогени від корисних бактерій. Різноманітний мікробіом знижує ризик алергії та аутоімунних захворювань. Наприклад, дослідження 2016 року показало, що діти з більшим мікробним різноманіттям саме у немовлячому віці мали меншу ймовірність розвитку астми або харчової алергії у підлітковому віці (Arrieta et al., 2016). 

Грудне вигодовування та перебування в різноманітному середовищі ще більше підвищують імунну стійкість (Ownby et al., 2002).

2. Здоров'я травної системи
Збалансований мікробіом підтримує травлення, засвоєння поживних речовин та цілісність кишкового бар'єру. Дисбактеріоз, або мікробний дисбаланс, пов'язаний з такими станами, як синдром подразненого кишечника у дітей (Roberfroid et al., 2010).

Ферментовані продукти, багаті на пробіотики, можуть сприяти розвитку корисних бактерій, покращуючи здоров'я кишковика.

3. Мозок та психічне здоров'я
Вісь кишковик-мозок взаємодіє з мікробіомом та пов'язує його з неврологічним здоров'ям. Корисні бактерії допомагають у виробництві нейромедіаторів, такі як серотонін, що впливають на настрій та поведінку (Cryan & Dinan, 2012). 

Дослідження 2021 року показало, що дисбаланс мікробіому може сприяти розвитку великої кількості неврологічних розладів, таких як розлад аутистичного спектру, хоча потрібні додаткові дослідження (Vuong et al., 2021).

4. Метаболічне здоров'я
Мікробіом регулює метаболізм, впливає на вагу та енергетичний баланс. Дослідження показують, що мікробний дисбаланс у ранньому віці збільшує ризик ожиріння та діабету 2 типу в подальшому житті (Turnbaugh et al., 2009). 

Харчування з високим вмістом клітковини та цільні продукти сприяють мікробному різноманіттю, підтримуючи довгострокове метаболічне здоров'я.

Формування здорового мікробіому дитини

Батьки можуть вжити заходів, заснованих на доказах, для підтримки мікробіому своєї дитини:
- Різноманітне харчування: Продукти, багаті на клітковину (фрукти, овочі, зелень, паростки, цільнозернові продукти) та пробіотики на рослинній основі (йогурт, кефір), сприяють мікробному різноманіттю (Sonnenburg & Sonnenburg, 2019).

- Грудне вигодовування: Грудне молоко містить пребіотики та пробіотики, які живлять кишківник дитини (Pannaraj et al., 2017).

- Обережне використання антибіотиків: Антибіотики порушують мікробний баланс, тому використовуйте їх лише за необхідності, можливо, разом з пробіотиками для відновлення кишкової флори (Langdon et al., 2016).

- Перебування на свіжому повітрі, контакт з ґрунтом, прогулянки в парку, догляд за рослинами  тощо зміцнюють імунітет.
- Сон і управління стресом: Поганий сон і стрес можуть змінити мікробіом, тому ключовим є послідовний режим дня (Smith et al., 2020).

Проблеми та міркування

Сучасний спосіб життя — оброблена їжа, яка містить багато цукру та солі, барвників та консервантів, використання побутової хімії, міське середовище та часте вживання антибіотиків — можуть завдати істотної шкоди мікробіому. 

Кесарів розтин, хоча іноді й необхідний, зменшує раннє мікробне різноманіття порівняно з вагінальними пологами (Dominguez-Bello et al., 2010). 

Соціально-економічні бар'єри, такі як обмежений доступ до якісної їжі, також впливають на здоров'я мікробіому, що підкреслює необхідність справедливих стратегій охорони здоров'я.

Хоча дослідження мікробіому є перспективними, вони не є остаточними. Наприклад, пробіотики демонструють користь у деяких дослідженнях, але не є універсально ефективними (McFarland, 2015). 

Високий попит громадськості до публікацій, на світовій медійній платформі X, висвітлює різноманітні батьківські експерименти з пробіотичними продуктами та обговорення зв'язку мікробіома із СДУГ (Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю) або РДУГ (розлад дефіциту уваги), що відображає тривалу зацікавленість.

Майбутні дослідження  мікробіому дітей

Нові дослідження досліджують терапію на основі мікробіому, таку як трансплантація фекальної мікробіоти для лікування важких кишкових захворювань (Kellermayer, 2019). 

Досягнення в мікробному секвенуванні можуть дозволити розробляти персоналізовані рекомендації по харчуванню та/або лікуванню. 

З розвитком науки роль мікробіома у здоров’ї дитини ставатиме ще зрозумілішою.

Висновок

Дитячий мікробіом є наріжним каменем здоров’я, безпосередньо впливає на імунітет, травлення, психічне благополуччя та метаболізм дитини. Батьки можуть підтримувати здоров’я своєї дитини протягом усього життя сприяючи мікробному різноманіттю через усвідомлений вибір медичних послуг, корисне харчування, в першу чергу з цілісних, а не оброблених продуктів, з достатньою кількістю клітковини, з обмеженою кількістю цукру та солі, та додатковими змінами способу життя дитини.

Спираючись на переконливі наукові дані, підтримка мікробіома є потужною та доступною стратегією виховування здоровіших дітей із міцнім імунітетом.

Джерела. Список літератури:
1. Arrieta, M. C. та ін. (2016). Мікробні та метаболічні зміни в ранньому дитинстві впливають на ризик розвитку астми у дітей. «Science Translational Medicine», 7(307), 307ra152.
2. Cryan, J. F. та Dinan, T. G. (2012). Мікроорганізми, що змінюють свідомість: вплив кишкової мікробіоти на мозок та поведінку. «Nature Reviews Neuroscience», 13(10), 701-712.
3. Dominguez-Bello, M. G. та ін. (2010). Спосіб народження формує початкову мікробіоту та її структуру в кількох частинах тіла у новонароджених. «Proceedings of the National Academy of Sciences», 107(26), 11971-11975.
4. Kellermayer, R. (2019). Трансплантація фекальної мікробіоти при дитячих запальних захворюваннях кишковика. «Семінари з дитячої хірургії», 28(6), 150858.
5. Ленгдон, А. та ін. (2016). Вплив антибіотиків на розвиток мікробіому протягом та альтернативні підходи до терапевтичної модуляції. «Геномна медицина», 8(1), 39.
6. Макфарланд, Л. В. (2015). Від кефіру до йогурту: історія, розробка та сучасне використання пробіотиків. «Клінічні інфекційні захворювання», 60(Додаток 2), S85-S90.
7. Оунбі, Д. Р. та ін. (2002). Вплив собак та котів у перший рік життя та ризик алергічної сенсибілізації у віці від 6 до 7 років. «JAMA», 288(8), 963-972.
8. Паннарадж, П. С. та ін. (2017). Зв'язок між бактеріальними спільнотами грудного молока та становленням і розвитком мікробіома кишечника немовляти. «JAMA Pediatrics», 171(7), 647-654.
9. Roberfroid, M., et al. (2010). Пребіотичні ефекти: метаболічні та корисні  властивості для здоров'я. «British Journal of Nutrition», 104(S2), S1-S63.
10. Smith, R. P., et al. (2020). Роль сну у здоров'ї кишкової мікробіоти. «Gut Microbes», 11(4), 678-690.
11. Sonnenburg, E. D., & Sonnenburg, J. L. (2019). Пращурова та індустріалізована кишкова мікробіота та її значення для здоров'я людини. «Nature Reviews Microbiology», 17(6), 383-390.
12. Turnbaugh, P. J., et al. (2009). Основний кишковий мікробіом у близнюків з ожирінням та худими. «Nature», 457(7228), 480-484.
13. Вуонг, Х. Е. та ін. (2021). Мікробіом та неврологічні розлади. «Nature Reviews Neurology», 17(3), 165-178.
14. Яцуненко, Т. та ін. (2012). Кишковий мікробіом людини в різних вікових та географічних умовах. «Nature», 486(7402), 222-227.